Есе 425-У

425-У

 

Чому Україні нова Конституція? Якщо бути відвертим, то для мене студента-юриста, який цікавиться політикою,  це питання не було легким. Відчуття і розуміння того, що вона потрібна, з’явилося ще зимою 2013 р.

Роздумуючи над цією проблемою, я запитав свого друга, що він думає з даного приводу, на що він лаконічно відповів: «Для чого книжка, яка лежить в шухляді і яку ніхто не читає?» Така проста і навіть болюча відповідь мене настільки вразила, що я мимоволі готовий був погодитися з нею. Дійсно, а для чого потрібна нова Конституція, яку крім студентів перед іспитом, викладачів – правників, суддів Конституційного суду і ще дрібки людей ніхто не читає?

Конституція України була прийнята 18 червня 1996 року. За цей час її змінювали 5 разів. 5 разів протягом 19 років! В середньому 1 раз в 4 роки. Ще 7 змін в різні роки  не були  прийняті, а 1 чекає на затвердження. Загалом, Конституцію намагалися змінювати 13 разів з моменту її прийняття. Для порівняння, за 228 років до Конституції США було внесено всього 27 поправок.  Якщо порівняти нашу Конституцію із автомобілем, то ми маємо авто, основні частини якого замінювали 5 разів, ці зміни проектували різні інженери, які були прихильниками відмінних автомобілів, хоча втілювали їх ті самі робітники. Тому зараз наше авто має кузов від седана, колеса від вантажівки, двигун взагалі від малолітражки і, як наслідок, є геть розбалансованим: запобіжники та системи або не працюють, або регулярно дають збої. Чи добре таке авто? Чи багато погодилося б користуватися таким?

На жаль, багато відповість: «Аби їхало, тільки не гірше». Проте, коли автівки сусідів з року в рік стають все більш швидкими, економічними та екологічними,  я не хочу мати гірше, відчувати сором за своє. Як вирішення проблеми нам пропонують знову перебудувати його, зробити по-новому. І хоч інженери нові і запчастини теж, проте в кращому випадку авто не буде ламатися і як-не-як їздити. Проте я, моя країна, мій народ заслуговуємо мати найкращий автомобіль, на якому ми дістанемося туди, куди завжди мріяли. Потрібно лише зібрати пару креативних та нових інженерів, які не мали жодного стосунку до попередніх проектів, зробити гарні креслення, застосувати надійні та водночас інноваційні матеріали, замінити робітників, втілити проект в реальність та насолоджуватися дорогою.

Ця відповідь є більш побутовою, проте якщо відійти від метафор, то нам потрібні зміни практично до всіх розділів, тому приймати потрібно нову Конституцію а не вкотре переформатовувати чинну.

Конституції європейського типу,  в тому числі  наша, містять в собі так званий принцип «дзеркала», тобто норми конституцій відображаються в спеціальному законодавстві, яке застосовується при вирішенні спорів. Норми Основного Закону зазвичай використовуються конституційними судами чи вищими органами влади, що зменшує його значення. Проте  Конституція не є просто сукупністю правових норм, хай навіть основних, вона є чимось більшим. Якщо її порівняти з витвором мистецтва, то вона містить в собі значну частку нематеріального, я б навіть сказав, що Конституція має «душу». Крім відображених в ній ідей та духу епохи, світогляду авторів, обов’язково мають бути закріпленні цінності та ідеали народу, якому вона має служити. Без них вона втрачає частину своєї сили, може стати добрим механізмом, проте аж ніяк не  геніальним твором, з якого черпатимуть наснагу та натхнення.

Зимою 2013 р. мій народ визначив найвищу та найсокровеннішу цінність для себе – свободу. В січні-лютому 2014 р. ствердив її, заплатив і продовжує платити кров’ю за свій вибір. Події, які відбулися, є катарсисом і пробудженням України. Без закріплення цих цінностей в Основному законі, я вважаю, неможливим розвиток та процвітання як суспільства, так і держави.

На мою думку, нашій державі, посадовцям і Конституції бракує з однієї сторони простого і водночас дуже вагомого  – моральних цінностей. Не вистачає щирості, чесності, відкритості. Можливо, це радянська спадщина, століття атеїзму, страху, можливо причина в іншому. Взагалі це звучить дещо наївно, особливо зі слів майбутнього юриста, проте, я вважаю,  дані речі  надзвичайно важливими. Відомо, що описуючи Велику французьку революцію 1789 р. дослідники вказують, що перш ніж ухвалити позитивну конституцію, Національна асамблея спочатку сформулювала метафізичні основи державності і лише після цього почала писати нову конституцію.

Закріплення цих чеснот, разом із  вдосконаленням системи державного врядування, реформою правоохоронної системи, створення реальної незалежності судової гілки влади та передачею прав та інструментів громадянському суспільству, на мою думку, буде дієвим рецептом для відродження країни.

Час пришвидшується, світ та відносини в ньому стрімко змінюються і ми та наша країна теж. Тому нашим обов’язком в дедалі більш глобалізованому світі є збереження тих традицій, чеснот та цінностей, які допомагали нам боротися з несправедливістю, боронити та відстоювати власну гідність, свободу, ідеали. Все це ми маємо відобразити в новій Конституції, яка була б щирою, чесною, справедливою та заклала міцний фундамент для становлення розвиненої, економічно сильної та демократичної держави, яку ми безсумнівно побудуємо.”