Есе 320-У

320-У

Зважаючи на те, що люди постійно змінюються, виникають нові проблеми та потреби суспільства і утворюються соціальні, культурні та політичні перетворення на території України Конституція, як вищий закон повинна забезпечувати вільне, захищене та сприятливе середовище життя в країні згідно цих перетворень. Виникаючі сьогодні проблеми та загрози людині, як громадянину, сім’ї та державі потребують більш якісного захисту з боку закону. Тому завдання нової Конституції – вдосконалення тих статей, що регулюють питання свободи, захисту сімейних цінностей та активного громадянського суспільства.

Не люди для Конституції, а Конституція для людей. Проте,  важливим правилом, яке повинно бути незмінним для складання законів повинно бути верховенство моральних принципів, бо людина є недосконалою, щодо своїх намірів, думок та вчинків. Мораль не може бути змінена або підігнана під ідеї, що ведуть до знищення життя, сім’ї та суспільства.  Єдиним та істинним першоджерелом моралі є Біблія. Саме десять заповідей, як перші етичні постулати, стали фундаментом побудови суспільства у Божому народі, вони лягли в основу Конституції Великобританії, США, Швейцарії та інших впливових країн світу. Тому Біблійні основи повинні бути основним стовпом та каноном Конституції.

Преамбула є важливою вступною частиною Конституції, так як у ній розглядається суть цього документу, завдання та мета його укладання. Тому дуже суттєвим є збереження пункту відповідальності перед Богом, як Творцем закону, суду, та правочинності, а також перед власною совістю і людьми. Ще в першій Українській Конституції гетьмана Пилипа Орлика було розпочато з проголошення Імені Бога та важливості віри у державному устрої.

Вищий правовий документ не може бути ліберально-толерантним до тих факторів та чинників, що впливають на знищення інституту сім’ї. Ідеї одностатевих стосунків, їх пропаганда та законне визнання не можуть бути допущені в Україні, як державі, істино християнських цінностей. В той час, коли у міжнародній спільноті дискредитується ставлення до нормального шлюбу з точки зору фізіології, психології та Біблії, конституційні основи сімейного інституту в Україні повинні захистити традиційну сім’ю, як єдину форму нормальних інтимних стосунків, продовження роду, гармонійності чоловічого та жіночого початку та виховання дітей з участю батька та матері.

Головний закон України, яким є Конституція, має гарантувати нашому суспільству повноцінний захист здорових, традиційних сімей. У ній повинно бути прописано та установлено чітке визначення шлюбу, як союзу між жінкою та чоловіком, які дали свої обіцянки перед Богом та державою.

Кожна дитина має право жити у традиційній сім’ї – це повинно бути обов’язково зазначено в Конституції України. Яке щастя для дитини мати люблячого татка, який захистить, не образить, яким вона буде пишатись, радіти від його обіймів, а також маму, яка гарна, лагідна,  та завжди готова прийти на допомогу і дати пораду. Саме в такій атмосфері повинно відбуватися становлення та розвиток людини, яка буде долати на своєму шляху всі негаразди, тому що її впевненість у житті сформувалась ще у дитинстві. Конституція повинна захистити дітей від впливу сексуальних меншинств та неможливості усиновлення такими громадянами дітей.

Задля захисту традиційної сім’ї, виховного та морального стану українського суспільства пропонується на конституційному рівні заборонити пропаганду гомосексуалізму та інших форм нетрадиційних відносин на території України у будь-яких формах або джерелах інформації.

Поняття відношення до статі є ідентичністю з точки зору біології та психології кожного громадянина. Тому важливим в Конституції повинен бути фундамент для узаконення та визнання тільки чоловічої та жіночої статі, як єдиних форм існування людини, як громадянина особистості та біологічного організму.

Свобода слова є одним з важливіших прав людини. Тому Верховний Закон повинен захищати кожного та надавати можливості для декларування своїх переконань. Але вплив та пропаганда свобод повинна чітко регламентуватися, як такі, що не є закликами до насильства, релігійної та етнічної ворожнечі та поширенням нетрадиційних форм стосунків.

Держава повинна мати законодавчу базу, яка буде гарантувати захист інтересів усіх релігійних громад. Україна є в своїй більшості християнською країною, тому не повинно виникати ворожих ставлень між такими конфесіями, як: католицизм, протестантизм та православ’я. І для припинення міжконфесійної ворожнечі та постійних засуджень між представниками різних церков було б доцільно впровадити кримінальну відповідальність за розповсюдження наклепів, образ та неправдивої інформації про віруючих будь яких конфесій будь-ким.

Питання децентралізації є одним з нових та цікавих, щодо дискусій та суперечок. Зважаючи на нав’язування нашій країні федеративного устрою, можна на основі історичного контексту виразити побоювання щодо загрози розділення країни. Україна не зможе функціонувати, як об’єднання графств та автономій. І хоча наша держава згідно Конституції є унітарною державою, питання децентралізації влади допоможе активізувати самоврядування усіх її регіонів та створити в кожному місцевому та обласному осередку структуру повної відповідальності за свою територію.

Україна потребує розвитку, наш народ хоче бути захищеним, прагне прогресу та нових цілей, які будуть змінювати життя на краще!  Отже нехай Конституція гарантує дані потреби, буде змінена і вдосконалена щодо створення сприятливого законодавства та залишається незмінною і чіткою у питаннях моралі, як гарантах праведного життя та розвитку.