Есе 253-У

253-У

Чому потрібна нова Конституція?

Конституція 1996 року, на мою думку, є величезним полем для критики і довгих дискусій  як з боку влади так і з боку українського народу. Полеміка навколо неї точилася ще задовго до її створення, проте у цій статті, я не буду до неї вдаватися і спробую аргументовано висловити свою думку щодо необхідності прийняття нової Конституції України.

Спочатку пропоную кожному, опираючись на свої знання та досвід відповісти на декілька важливих питань, які допоможуть зрозуміти  долю Конституції 1996 року. Давайте згадаємо, хто був при владі в новій, незалежній Україні періоду 1990-х років?   Чи розуміла, або чи відчувала себе ще вчора звичайна радянська людина причетною до створення нової держави? За кого голосували на виборах до новоствореного українського парламенту? Чи були створені умови для  реалізації Основного закону? Можна довго розмірковувати над цими питаннями і впевнена, що відповіді на них будуть не такими однозначними як здається на перший погляд, далі я викладу своє бачення процесу становлення України як незалежної держави і появи Конституції, адже вважаю ці дві події  невід’ємними.

Процес прийняття Конституції України був довгий та непростий, пошук компромісів між окремими особистостями (президентом та спікером) згодом перетворився на відкриту боротьбу за повноваження та сфери впливу, що на мою думку вже з самого початку вдарило по авторитету цього документу. Я в жодному разі не кажу зараз про те, що прийнята Конституція змістовно стала від цього гірше, зовсім ні, над нею працювали науковці, експерти, високо оцінені фахівці державного будівництва. Недивно що вона була високо оцінена за кордоном. Цей документ увібрав в себе вихідні принципи природнього права, проголосив людину – найвищою соціальною цінністю.  Проте чи цікавило це когось, окрім її засновників та свідомої меншості? Зважаючи на її високий рівень, можна вважати, що вона була певним чином дарована свідомою меншістю – науковцями, фахівцями у галузі права, та справжніми політиками-патріотами, тій більшості, тобто народу, який стоячи в величезних чергах не розумів, про яку саме Україну йдеться мова і чому на екранах ті ж самі обличчя, проте під іншим прапором, та владі, яка мала на меті нарешті вже закрити питання про її прийняття та розподілити сфери впливу. Парламентська більшість з комуністів і консерваторів не була зацікавлена проводити політику щодо поширення тези що ми – це суверена, незалежна держава Україна, що ми – українці, що наразі треба відроджувати нашу культуру, традиції, шанувати мову, Конституцію.  Повне безладдя та нехтування Основним законом навіть на рівні держави обумовили його абсолютну недієвість, поширення нігілізму серед населення. Держава і право продовжували існувати як окремі явища, у 2010 році це ще раз підтвердилося коли був здійснений конституційний переворот, який наочно всім продемонстрував як саме і в чиїх інтересах може бути змінений Основний закон.

Тож перший аргумент, який я хочу навести, буде таким – Україні потрібна нова Конституція, яка б виражала суверену волю народу, адже саме він є джерелом влади, також Конституція повинна мати авторитет в державі. Події за часів Майдану, котрі почалися з негативною реакції народу на провладні закони, показали, що люди готові діяти і боротися за свої права, залучатися до політичних перетворень, ототожнювати себе з Україною, відчувати відповідальність за свої дії. Хочу наголосити, що саме зараз починається формування громадянського суспільства, впевнена, що з активною, патріотично налаштованою більшістю нарешті вдасться створити такі умови, за яких б з’явилася правова держава, де Конституція дотримується, використовується та виконується.

Другим аргументом є ті суспільні перетворення яким потрібен сталий конституційний фундамент. Зараз я кажу про ті реформи, над якими працює уряд, зрозуміло, що вони повинні торкнутися усіх сфер суспільного життя і Основний закон має закріплювати їх основні принципи. Хочу також зауважити, що існуючі дещо мірою деталізовані норми Конституції не дають їй шансу бути живою, сучасною і відповідати викликам часу. Вважаю, що це треба взяти до уваги, і брати приклад з Конституції США, яка лаконічно закріплює основні принципи діяльності державних інститутів. Проте, зважаючи на тип правління – парламентська-президентська республіка, вважаю що в розділах, які закріплюють положення про діяльність цих органів, необхідно більш детально приділити увагу розмежуванням повноважень, їх правам та обов’язкам.

Третім аргументом, я виділила необхідність показати світовій спільноті, що Україна – це вже зовсім інша держава, що вона вже не тінь радянського минулого, що народ може взяти своє майбутнє у свої ж руки і демократичним шляхом прийняти нову Конституцію, яка в повній мірі відображала його волю. Впевнена, що це наблизить Україну до плідного міжнародного співробітництва з іншими країнами.

На мою думку, нова Конституція – продиктована часом необхідність і український народ усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями зробить всі умови, для її повної реалізації.