Есе 212-У

212-У

 

Чому Україні потрібно нова Конституція?

 

Тому, що вона не працює.

Спершу, я уявляла собі, що саме з цього єдиного речення буде складатись моє есе, проте, згодом, мені здалось це недостатньо обґрунтованим, тому об’єм моєї роботи трошки збільшився.

З чого почати? Звісно, необхідно розпочати з гарної, наповненої епітетами, розповіді про історію конституційного процесу  нашої країни та  звернутися до теорії конституціалізму для пояснення значення і ваги конституції, як основної складової державо будування.

Тож,  хочу  зазначити, що багатьма знавцями юридичної науки Конституція України визнана як вельми демократичний Основний закон, у  ліпших традиція юридичної техніки, який задекларував високі стандарти правової європейської культури.  При написанні тексту за взірець була взята Конституція Франції (як добре, що форма есе дозволяє мені не робити посилання на конкретну сторінку праці відомого вченого-теоретика із зазначенням року видання, а можна обмежитись лише загальною фразою). Сміливо можна стверджувати, що у далекому 1996 році у Конституцію були закладені норми «на перспективу», які дійсно не працювали у той час, мали декларативний характер, проте  до реалізації яких, ми наближаємось у наш час.

Так, дійсно, ми лише наближаємось до реалізації на практиці тих гарно проголошених норм, які містить   Конституція, до реалізації тих прав і свобод людини і громадянина та їх гарантій, до злагодженої роботи апарату державної влади, який прописаний, тих гарних ознак, які містить ст. 1 Конституції «…суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова…».

На мою думку, щоб відповісти на питання «Чому України потрібна нова Конституція?», спершу, треба відповісти на питання – «Чому не працює діюча Конституція?».

Перше, що спадає на думку, це – наповнення державного апарату державними службовцями, які  виконують свої владні повноваження не професійно, а переслідуючи лише особисту вигоду, як кажуть у науковій літературі, це у вузькому значенні; у широкому – це постійний поділ повноважень між правлячими гілками влади (мабуть же не для цього Ш. Монтеск’є започаткував поділ влади на три гілки, а все ж таки для ефективнішого функціонування державного апарату)!

Очікувані основні зміни торкнуться судової системи, виборчого процесу та децентралізації влади. Що стосується судової системи, то передбачається зменшити політичний вплив на суддів, посилити вимоги при відборі професійних суддів, покращити гарантії їх незалежної діяльності. На мою думку, це позитивні зміни, які мають бути результативними, адже, все що залишаться робити закону для стабілізації та налагодження суспільної гармонії, це встановлювати більш жорсткіші вимоги до осіб, які мають владні повноваження, та посилювати їх відповідальність. Мені здається, що це  останні важелі впливу, які може використати демократія для впорядкування суспільних відносин в умовах сьогодення. Теж стосується і виборчого процесу.

Наступні, так гаряче обговорювані зміни – зміни до розділів IX та XI Конституції України. Звісно, точаться численні дискусії щодо доречності та необхідності, ефективності даної реформи. На мою думку, префекти будуть повторювати роль голів місцевих державних адміністрації, розширені повноваження рад громади, районної, обласної рад матимуть дуалістичних характер, з одного боку звільнення від занадто щільного державного контролю, з іншого ймовірність волюнтаризму на місцях. Тому данні зміни, як мідна монета, мають дві сторони, і якою стороною ця монета випаде, скаже час. Проте вони є необхідними, адже, ці зміни викликані не тільки складною економічною та політичною ситуацією у країні, а й спрямовані нагальною потребою припинити застосування зброї на сході країни.

Тож, якщо будуть внесені зміни до Конституції, то потрібно, щоб усі норми мали механізм правої реалізації, потрібно відмовитись від декларативних «мертвих» норм.  Наприклад, у Проекті Закону «Про внесення змін до Конституції України  (щодо децентралізації влади)»  є норма про те, що територіальна громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо шляхом місцевих референдумів та в інших формах, визначених законом. Проте, у 2012 році  Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» втратив чинність, і механізм проведення місцевого референдуму є досі невідомим, залишаться у хмарах  необізнаності та здогадок.

Тому моя більш розгорнута відповідь на поставлене питання: Чому Україні потрібно нова Конституція? – Тому, що сучасна конституція вже не виконує, закладену в нею основну  функцію регулювання та впорядкування суспільних процесів  у державі, її норми не мають сили у площині практики, єдине що залишається – прийняття змін до нормативно-правових актів та сподівання, що вони будуть діяти.

Саме тому, більше уваги, ніж на прийняття нової Конституції, необхідно звернути на її впровадження в життя, розроблення практичних механізмів. На перший щабель  повинна вийти не законодавча, а саме виконавча функція держави, мета – не прийняття чергової норми закону, а саме її реалізація.