– Есе 210-Ш

210-Ш

 

Чому нам потрібна нова Конституція?

Сьогодні я прокинулася, як ніколи,рано. Сонце привітно зазирало до мого вікна, отже, день обіцяв бути добрим. Так я ще з дитинства вирішила для себе, що тепло і сонце – це завжди радість.

Нашвидку поснідавши, вирушила до школи. Навчання в одинадцятому класі вимагало титанічних зусиль, бо ж попереду було ЗНО, що вирішувало наші долі.

В тролейбусі було лише одне вільне місце і я зручно вмостилася на ньому. Вже хотіла начепити навушники, коли мою увагу привернув голос із радіо в салоні. Диктор щось говорив про нову Конституцію… І раптом пасажири загули, обговорюючи почуте. Я сиділа напроти двох літніх жінок і невільно стала свідком їхньої розмови.

–                 Та кому ті зміни в Законі потрібні? Аби пенсію платили вчасно…

Інша жінка відповіла:

–                 А я з тобою погодитись не можу. Мій син ( а ти ж знаєш, де він працює) говорив, що зміни до Конституції дуже потрібні. От взяти хоча б децентралізацію. Регіони отримають більше повноважень, нову систему управління, зможуть розвиватися…

–                 Та про який розвиток ти говориш? Як крали досі, так і крастимуть. Такі швидко вчаться. А області як бідували, так і досі вестиметься. Повір, хто звик іти по головах простого люду, той і далі йтиме.

–                 Петрівно, треба ж сподіватися на краще. От ми з тобою вже немолоді, а до влади прийдуть нові люди, то, може, все на краще повернеться. Гроші будуть залишатися в регіонах, вони ними розпоряджатися будуть , ото і розвиток буде.

–                 Ой не дадуть оті продажні судді та чиновники жити по правді…

–                 Так зміни ж і судової системи торкнуться… Бо вже якщо в Європу йдемо, то мусимо їхнім вимогам відповідати.

Тролейбус зупинився, жіночки похапцем покинули салон (бо ж заговорилися). А я задумалася над цим почутим. Така їхня думка, і це треба прийняти. А я молода людина і тільки починаю жити. Розумію, що зміни в суспільстві неминучі. Конституція – це Основний закон держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, особливості життєдіяльності держави. Моєї держави. Я теж, як громадянка , відчуваю відповідальність за те, якою буде нова Конституція, хоч і не маю ще вісімнадцяти років. Сучасний закон є продовженням конституційних традицій, що сягають часів Київської Русі («Руська правда»), а найвідомішою конституційною пам’яткою в сучасному розумінні є Конституція Пилипа Орлика 1710 року. Українці завжди прагнули бути самостійними, розвиватися незалежно від інших держав. Величезним кроком для розвитку України стала Конституція 1996 року. Вона юридично закріпила політичний та економічний суверенітет Української держави, її територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. У 2003 році розпочалося обговорення змін до Конституції України, згідно з яким в нашій державі закріплювався новий парламентсько-президентський устрій.

Нині в усіх сферах життя народу проявляється весь спектр ставлення до реформування Основного закону – від повного сприйняття аж до абсолютного заперечення. Є думки, що нічого не потрібно змінювати, що зміни до Конституції – це , по суті, державна зрада, що не треба придумувати нічого нового, а необхідно лише виконувати чинну Конституцію і цього буде достатньо для нормального життя народу. Багато людей, боячись знову обпектися, не хочуть змін , не вірять у те, що вдасться подолати корупцію, зберегти територіальну цілісність країни, а деякі діячі додають олії у вогонь, розпалюючи ворожнечу між населенням різних територій. Щоправда, найбільш реалістичні політики дедалі більше усвідомлюють необхідність конструктивних кроків у проведенні реформ. І сьогодні відкриваються реальні можливості для співпраці влади з народом. Свідомість людей прокидається і вони беруть активну участь в обговоренні змін до Основного закону України. Тому, якщо політики не зможуть домовитися, арбітром у цій суперечці має стати народ. Люди мають активно обговорювати основні положення реформи і висловлювати свою думку, бо вже минули ті часи, коли влада могла не прислухатись до голосу народу. А люди просто хочуть гарантій гідного існування: працюючі – нормальних, адекватних в сучасних реаліях зарплат, пенсіонери – відповідних пенсій, щоб вистачало і на харчі, і на комунальні платежі, і хоч на якийсь відпочинок і лікування, студенти – хочуть отримувати нормальні робочі місця після закінчення навчання, учні – старшокласники бажали б вивчати, за прикладом європейських школярів, поглиблено ті предмети,які потрібні їм для вступу, а не всі двадцять і всього потроху … Кожен батько чи мати хочуть бачити своїх дітей щасливими… І хоч нині моя  Батьківщина перебуває в доволі скрутному становищі, ми обов’язково подолаємо всі перешкоди, станемо сильною європейською державою. Час іде, і те, що було актуальним двадцять років тому, застаріло нині. Без змін Основного закону країну відродити неможливо. Новий час вимагає нових рішень. Я вірю в те, що війна припиниться, будуть щасливими і старі, і малі. І рід наш козацький ніколи не переведеться.

А лагідне осіннє сонечко крізь вікно так і говорило: « Так і буде, повір! Лиш не залишайся осторонь. Без твоєї допомоги нічого не зміниться!»