– Есе 197-Ш

197-Ш

 

“Розвиватися означає змінюватись.

Бути ідеальним – змінюватися часто

Вінстон Черчилль

 

Ніщо не вічне, окрім самого факту змін, правда ж? Адже саме зміни є постійними супутниками прогресу, на якому тримається весь сучасний устрій людського суспільства. Ось це є однією з головних причин того, про що буде це есе – потреба в новаторстві політичної системи і її підґрунті – Конституції.

Ще за часів Гетьманщини постало питання про необхідність збірника законів щодо усіх сфер життя держави, і цей збірник був написаний Пилипом Орликом. На його засадах побудована сучасна Конституція Франції, а отже українці вже на початку XVIII століття розуміли, що таке право і як з ним потрібно обходитись, краще за інших. Зараз Україна нарешті існує як незалежна держава, і те, для чого ми стараємось видно наочно, то чому б не спробувати перевершити гетьмана у вигнанні?

Крім банального моменту «змагання поколінь», наведеного вище, є набагато важливіші причини, які штовхають до радикальних змін. Перша з них – застарілість деяких речей. Приведу приклад – мережевне піратство. На мою думку, «піратство» та  суворі покарання за його порушення на просторах Інтернету має бути частково стерта. Завантажуючи файли особистого виробництва у «всесвітнє павутиння», кожен користувач розраховує на те, щоб цей контент побачило якомога більше людей. То чому, якщо хтось настільки вподобає собі творчість, що захоче її зберегти на якомусь девайсі (без присвоєння авторства і будь-яких образ), він вже вважається злочинцем? Відсутність цих жорстких рамок виділяє Україну, і як на мене, це хороша річ.

До цього я прийшла після аналізу однієї ситуації. Коли рік тому по країні (чи то лише по Західній її частині?) пішов клич не підтримувати російських виробників, а відповідно й російську соцмережу, на нього зреагувало не стільки людей, скільки хотілося б. Причини полягали в тому, що перереєстрація завдавала  дискомфорту. Але будьмо чесними: друзі теж можуть долучитися, звикнути до нового Інтернет-середовища – справа декількох днів, а от із забороною «піратського» контенту нічого не вдієш. Тому моя суб’єктивна думка така: якщо ми живемо в новому середовищі, треба змінюватися разом із ним, і за відсутності якихось ускладнюючих факторів, «піратству» дати право на життя. А увагу уряду можна звернути на щось більш глобальне.

Наступна річ, на яку слід звертати увагу, ведучи розмову про нову Конституцію – потреба у відповідності головного документу країни епосі, часу та статусу самої країни. За останні два роки Україна обрала європейських вектор розвитку, а дуже велика частина теперішньої Конституції була написана в перші відповідно від’єднання України від СРСР (1991р – Незалежність, 1996р – офіційна Конституція). Погодьтесь, що світогляд змінився (соціалізм (читати «тоталітаризм») та демократія – поняття кардинально різні), змінилася держава, відповідно має змінитись і її закон. За ці 24 роки незалежності важко виділити ті, які супроводжувалися б справді позитивними змінами, а не лише балачками і штучним ажіотажем щодо них. Чи то може мені так лише здається, як людині, яка останнього десятиліття XX століття толком й не пам’ятає і все, що знає, так чи інакше, – чиїсь перекази? У всякому випадку, займатися критикою колишньої (як і теперішньої) влади – хибне і зовсім непотрібне заняття, бо критики й аналізу потребують не люди, а їхні вчинки. Тому я тверджу, що потрібно виправляти старі помилки та допрацьовувати справді хороші ідеї. Постійні зміни – єдиний гарант успіху, чи не так?

Ще один важливий момент відносно головного закону – його виконання. І саме тут виникають найбільші проблеми. Певний час тому був складений рейтинг корумпованості європейських країн,і Україна зайняла «почесне» перше місце. У деякій мірі це теж пережиток сталінського режиму (як наслідок щорічних планів, які нереально було втілити практично, а от на папері – з легкістю). Головним принципом соціалізму були слова: «Головне кількість, а не якість!» Погодьтесь, для сучасної прогресуючої країни такий девіз, м’яко кажучи,  не комільфо.

Звісно, є ще багато причин і кожен вузький спеціаліст знайде тисячу нюансів у своїй області, які недопрацьовані і первинна причина тому – непорядок у головному законі країни, але висновок буде той же: зміни потрібні! Бо тільки зміни зможуть зробити Україну державою, якою буде пишатися кожен її громадянин. У нас навіть буде своя «українська мрія» (на противагу американській). Раніше щось схоже вже сказав Лінкольн: «Мені подобається бачити того, хто гордиться країною, у якій він живе. Та ще більше мені подобається бачити того, хто живе так, щоб його країна гордилась ним». Себто засада «української мрії така» :зміни в Конституції – це класно і потрібно, але кожен має почати з себе і зробити порядок спершу в своїй голові, і в результаті Утопія перестане бути просто казкою,- вона стане реальністю просто в серці Європи.

Любімо свою Україну! А любити країну, означає жити для її народу (Володимир Сосюра).