Есе 111-У

111-У

 

“Віками мій народ прагнув знайти ту омріяну  незалежність. Боровся за неї до останнього подиху, падав на полі бою з іменем України на вустах. На жаль,історія повторюється, сьогодні знову Україна відстоює право на свободу. А це означає, що потрібні зміни у свідомості, в серцях, у відношенні до себе. Завжди, отримавши волю, ми шукали «доброго» сусіда, який краще знає як нам жити. Двадцять чотири роки тому український народ прийняв доленосне рішення. Ми здобули свою волю, незалежність.

І сьогодні ми творимо власне майбутнє. Хтось з автоматами під донецьким аеропортом, а хтось у стінах парламенту. Зміни потрібні не лише в свідомості, а на найвищому законодавчому рівні. Новий етап в політичному та економічному житті потребує нового основного закону. Він повинен змінити життя, можливо, не відразу на краще, але змінити… Конституція 1996 року закріплювала основні засади демократії:Україна – суверенна, незалежна, соборна країна. Єдина від Карпат до Донбасу, але  така різна і така рідна. Саме тут були прописані ті цінності ,які проніс наш народ крізь віки. Вони частина менталітету кожного українця ,бо живуть ще з прадідів – козаків. Це-любов до волі. В цьому все наше єство. Про це свідчить і той факт,що  перша демократична конституція була написана саме козаками. Проте слава минулого не вирішує сучасних проблем. Історією потрібно пишатися робити висновки з її уроків, але обов’язково враховувати особливості сучасності. З гіркого досвіду ми бачимо, прописані істини демократії, що визнані всім світом для «старшого брата» не є обов’язковими для виконання. Таке враження ,що влада Російської Федерації якось вибірково визнає світові стандарти суверенітету: те, що зручно , вона підтримує, а те що суперечить її інтересам,-ігнорує. Саме тому питання нової конституції наразі є дуже актуальним.

Угода про асоціацію з ЄС довела всьому світу про наші прагнення стати частиною європейської спільноти. Нам не потрібен статут європейської країни в географічному контексті. Новий основний закон держави насамперед має захистити на нормативному рівні наш вибір. І це має бути визнано всім світом. Відповідно до цієї позиції ми матимемо змогу претендувати на відповідний захист наших інтересів. Я зовсім не маю на увазі те, що нас має хтось жаліти та захищати. Ні! Ми самі все зробимо,але  в Конституції повинно бути прописано право на захист суверенітету та цілісності держави. Це потрібно для того, аби не було можливості двояко трактувати дії сепаратистів. Імплементація правових норм повинна гарантувати безпеку нашій державі. А це принесе мир. Конституція має стати основним інститутом, гарантією демократії та верховенства права. Ще однією необхідною умовою верховенства демократії в країні є зміна парламентської більшості і визнання ролі опозиції у політичному житті держави. Такі стандарти прописані в чинній Конституції, але реальність зазвичай має інше обличчя. Це дуже дорогою ціною було доведено на майдані Незалежності.

Каменем спотикання стали для українців слова «державний устрій». Та невже вирішення всіх наших проблем вміщуються в дефініції «федералізація»? Але це дискридитує  гарантію  цілісності  та недоторканості  кордонів  нашої  держави. Ще одним  питанням залишається  державна  мова. На мою думку, державною  може  бути лише одна мова,а саме та,якою співала коликові мама. Державна мова – українська. Російська, як і будь-яка інша мова, може отримати статус мови національної меншини. Адже такий самий статус може отримати татарська мова.

Окрім вище зазначеного варто звернути увагу ще на одну важливу ознаку демократії: поділ влади на три гілки. Це створює систему стримувань та противаг,щоб  попереджати  узурпацію влади. Пилип Орлик у своїй Конституції 1710 року наголошував  на важливості розподілу влади на законодачу,виконавчу та судову.Саме зосередження влади в одних руках створює тоталітарну ситему, що недопустимо в сучасній європейській країні. Досить суперечливим є й той факт, що, відповідно до статті 13, всі надра землі та природні ресурси України є власністю українського народу. Але знову наявний конфлікт інтересів, адже майже всі стратегічні об’єкти є приватними.З чого можна робити висновок, що не все в нашій державі так, як прописано в Конституції.

Як висновок, хотіла б проаналізувати слова Джона Айсмунда. Він зауважує, що закони прописані в конституції прегукуються із заповідями Божими,а  в Біблії сказано:””Не вбий””,бо вбивство – то найтяжчий гріх. “”Не кради і не бажай дому і жони ближнього свового…””  Ці істини гарантують конституційні та природні права людини та громадянина, забезпечують право власності, проповідують свободу совісті та віросповідання. Ця теорія наштовхнула мене на думку: якою має стати нова Конституція? Вона повинна стати гарантом забезпечення інтереів всіх українців незалежно від національної належності, мови спілкування чи місця проживання. І ще трішки фантазії: гарно було б, якби  в Конституції був  закріплений обов’язок любити свою державу, бо люблять її не за те, що вона велика, а за те, що рідна,своя.”