Есе 095-У

095-У

 

“Есе на тему:

“Чому Україні потрібна нова Конституція?”

 

П’ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996р. прийняття Конституції України стало одним із найважливіших історичних подій в процесі становлення України, як суверенної держави.

Основним завданням Конституції є закріплення існуючого державного ладу. В ній даються визначення державності, нації, держава зберігає цінності політичного буття, що особливо важливі для багатонаціональної і багатоконфесійної України. Конституція встановлює області компетенції держави, які вона може регулювати. Вона встановлює засади державного ладу і визначає його пристрій. У Конституції дається визначення характеру прав і свобод громадян. Вона стверджує принцип верховенства «прав людини», гарантує громадянам індивідуальну свободу і рівність перед законом. Дотримання основних положень цього документу та конституційних прав громадян є гарантією спокійного життя громадян.

Нашим попередникам довелося закладати фундамент нової держави на правовій базі тоталітарної держави. Тому прагнення змінити і ухвалити нову Конституцію цілком зрозуміле.

Прийняття нової Конституції є першим і серйозним кроком на шляху світового досвіду державотворення.

Окрім політичного значення Конституція України, як правовий акт, має надзвичайну юридичну цінність. Всі нормативно-правові акти та інші закони в державах приймаються на її основі. Це закон прямої дії, який має зверхню дію над іншими законами, тобто повинен виконуватися беззаперечно. Це наголошує стаття 8 Конституції України: “В Україні визнається і діє принцип верховенства права”.

Реформа давно назріла – практика наочно демонструє, що повернута до життя Конституція в редакції 1996 року, так і попередній Основний Закон у редакції 2004 року у багатьох положеннях вимагали суттєвого вдосконалення. Це все-таки Конституція пострадянського періоду, а новий час вимагає нового Основного Закону. Що ж стосується змісту запланованого реформування, то для людей важливіше всього їх права і свободи – розподіл повноважень між органами влади важливий переважно для самої влади.

Таким чином, нова Конституція України потрібна тим, хто змушений в силу тяжкого економічного становища в нашій країні – думати про гідність. Думати про те, що політичне керівництво європейської держави має діяти на основі Конституції, а не  її порушенні.

Нам потрібна нова Конституція. Але на цей раз її повинні писати не юристи, котрі  служать у державі, а активна громадськість та громадські експерти. На цей раз Конституція має бути не заручником зовнішніх і внутрішніх політичних торгів, а способом внутрішньої громадянської угоди.

Ми, українська громада, маємо поставити світ перед фактом нашої внутрішньої громадянської угоди як Конституції, а не представляти   її текст на всесвітній огляд.

Перш, ніж говорити про нову Конституцію, треба звернути увагу на попередню редакцію, при якій закони не працюють. Тоді причину потрібно шукати в іншому. Поки народовладдя, як основа діючої конституції, не буде фактично реалізоване, немає сенсу вносити якісь зміни.

Найважливішим є не стільки новий закон, скільки його дотримання.

Закони, які ґрунтуються на Біблійних основах, мають досконалість і вічність, тому що захищають інтереси всіх громадян.

Премудрий Соломон пише: “Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів”. Тільки досконале та бездоганне  виконання Біблійних  законів, які втілені в Конституцію  країни або ґрунтуються на них підіймає націю, її добробут, економічний та суспільний стан.

Якщо творити нову Конституцію, в якій дійсно потребує наша країна, то  її основою повинні бути Біблійні принципи чесності, справедливості, любові до людей та вимоги виконання від кожного громадянина України її обов’язків.

Саме невиконання законів, про які записано в Біблії,  стало основною причиною падіння моральних норм суспільства. Тому виникла необхідність прописати у новій Конституції такі механізми, які б унеможливлювали порушення норм та приписів законів.

Не тільки обґрунтоване переписування Конституції України, зміна її законів чи внесення поправок приведе країну до покращення, а сумлінне ставлення  та особистий внесок кожного в життя народу та нації вцілому.

В попередній Конституції було задекларовано, що людина є ключовою фігурою,  її інтереси приорітетними, а механізми були прописані такі, котрі захищали інтереси державного апарату та чиновників.

Гуманітарно-соціальні питання, фінансові потоки вирішувались на рівні міністерств, а не місцевих громад.

Тому виникла необхідність  децентралізація влади, яка б надала більше повноважень місцевим органам самоврядування  вирішувати виникаючі проблеми на місцях. Це дає конкретній людині бачити конкретний орган, який відповідає за життєве рішення для неї.

Якщо на виборах надається право обирати, тоді людина голосує за конкретного депутата. Він в свою чергу виконує бажання народу і при цьому відбувається зворотній зв’язок. А коли ж цей депутат знаходиться у верховній владі, він віддалений від народу і не може відповідати його потребам.

Бажано, щоб в новій Конституції було змінено систему судів. Є потреба в тому, щоб вони були незалежними.

Саме співпраця всіх гілок влади заради вирішення значущих державних питань допоможе створити належні умови для розвитку України завдяки новій Конституції.”