– Есе 077-Ш

077-Ш

 

“Чому Україні потрібна нова Конституція?

 

Сьогодні Україна переживає не найкращі часи. На території країни відбуваються воєнні дії, внаслідок чого викликано кризові явища як у політиці, так і в економіці. І в цьому винні, звісно, не лише ті, «хто зверху», а й винні ми – український народ. Адже ми володіємо можливістю обирати владу, тих людей, які вирішують долю нашої країни.

Основним нашим завданням є повсюдне створення патріотично налаштованого суспільства — суспільства із самоусвідомленою причетністю до України. На жаль, ми не маємо вродженого почуття державної дисципліни. Але у генах кожного українця-протест, з давніх часів наш народ бореться за незалежність, суверенітет, щасливе майбутнє рідної Батьківщини. Треба починати саме з «коріння». На мою думку, опорою кожної країни є її конституція.

Про Україну можна казати як про державу з давніми конституційними традиціями, більше того – саме наша країна дала світові перший зразок демократичної конституції . Лише через 65 років було прийнято конституцію Сполучених Штатів Америки, яку, як відомо, вважають відправною точкою демократії.

У сучасної Конституції України було немало попередників, а саме славнозвісна Конституція Пилипа Орлика, яка була фактично договором, де визначалися права і обов’язки усіх членів Війська Запорозького; Конституція УНР, у якій уже наголошувалося, що вся влада «походить від народу»; Конституція Української держави – комплекс документів правових основ функціонування Української держави; Конституція УРСР та інші.

До Конституція України, що була затверджена 28 червня в 1996 році, уже неодноразово вводилися зміни. Сьогодні, я можу з упевненістю сказати, що це не кінець. На мою думку, Україні потрібен новий чіткий порядок. Конституція України має відповідати характеру української нації для глибшого сприйняття тим же народом.

Сучасний стан розвитку країни потребує лише деяких змін в положеннях Конституції. Хоча я думаю, що виконуватися вони не будуть, як і не виконується Конституція загалом. А значить потрібне створення такої системи державної влади, у якій кожна з її складових була б наділена не тільки певними повноваженнями, а й відповідальністю за їх виконання. На мою думку, почати треба з ліквідування дисбалансу в управління держави, створеного ще в 2004 році. Адже попередні зміни призвели до дисбалансу повноважень кожної з гілок влади, що, як наслідок, призвело до сповільнення розвитку країни.

З іншого боку, треба змінювати політиків, що мають бути гарантом виконання Конституції. Як відомо, існує декілька форм державного правління, та не можна з упевненістю сказати, яка з них є ідеальною. Очевидно, що при будь-якій формі органи влади просто повинні працювати злагоджено, разом.

Звідси виникає питання: «А чи потрібне взагалі переписування Конституціі? Можливо, буде досить чіткого виконання чинної Конституції?». Звісно, більшість зі статей змінювати й не потрібно.  Так, наприклад, не підлягають реформі  3 та 8 статті. Адже людство довго йшло до розуміння верховенства права над усіма сферами суспільного життя країни, необхідності гарантування людських прав та свобод. Зокрема, стаття 3 проголошує: „Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави””.

Не припустимо вносить зміни до третього розділу та статті 38. Так як референдум є одним з проявів народовладдя. А стаття 69 проголошує, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Але слід більш розширити зміст в частині «Місцеве самоврядування», переглянути повноваження Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів у четвертому, п’ятому та шостому розділах.

Сьогодні кожен з нас змінює своє життя, думки, погляди, а значить ми робимо крок вперед назустріч чомусь новому, можливо, навіть кращому. А значить і Україна потребує чогось нового, що стане поштовхом до розвитку її як держави. Кожній людині потрібен так званий «дороговказ», так й Україні  -Конституція, яка є своєрідною вказівкою, де зафіксовано основні закони. Чим точніший буде зміст, тим успішніший буде шлях до щасливого майбутнього.

Більшість українців розчаровані новою владою, яка намагається ввести свої корективи. Конституція потребує змін хоча б для того, щоб не було такого безладу «зверху», як відбувається це сьогодні. Конституційний процес в нашій Батьківщині триває сторіччями. Очевидно, що він ще не завершився.

Ні в кого немає сумніву, що чинну редакцію Конституції необхідно вдосконалювати. Можливо, нові закони відкриють двері у Європу, куди Україна намагається прорватися. Але спочатку треба навести лад у внутрішніх справах країни, у владі, де відбувається боротьба за верховенство, створити громадський контроль за політиками.

Ми, майбутнє покоління нашої Батьківщини, закликаємо Вас, представники українськой влади, не лише до перегляду Конституції  та її перепису, а й до співпраці заради вирішення інших значущих державних питань, що допоможе створити належні умови для подальшого розвитку України. Сподіваємося бути почутими!”