Есе 025-У

025-У

“Інновації ходять першими та перемагають у три кроки
На відміну від багатьох учасників цього конкурсу, я не маю ніякого бажання нагромаджувати у своєму есе дати на події, демонструвати знання історії на рівні україномовної Вікіпедії тощо. Не тому, що не знаю, а тому, що зайва інформація у всі часи перешкоджала інноваціям – а вони, як відомо, формують світ навколо кожного з нас. Конституція України має зазнати суттєвих змін –це аксіома. Зміни до основного закону країни можуть поставити неньку на один щабель з лідерами світової економіки – це теорія. Отже, перегляд певних пунктів є необхідним, тому що: Це так не працює.
Маючи одну з найбільш ліберальних Конституцій світу, на одному рівні з французькою, Україна не має працюючої системи. Наразі це виглядає на кшталт платформи Facebook, що повністю написана та знаходиться на комп`ютері розробника у майже бездоганному вигляді, але вона не зорієнтована на роботу з багатьма серверами. Чи буде вона працювати без системи цих серверів? Ні. Чи принесе вона користь широкому колу користувачів (тобто, громадян України)? Ні. Отже, необхідно міняти щось у цій бездоганній системі, адже просто милуватися нею немає ніякого сенсу. У ролі серверів, тобто, системи підтримки життєдіяльності, можна розглянути наступні декілька пунктів.
А. Креативна економіка
Конституція України не дає можливості вільно розвиватися системі креативної економіки, що є фундаментом для функціонування, наприклад, США та Німеччини як таких. Основний закон має врегульовувати відносини між державними інституціями та розвитком сфери креативних послуг\креативного виробництва, тому що наразі загальна бюрократизація однієї з найбільших країн Європи сягає такого рівня, що ніколи не дасть паросткам креативної економіки перегорнути сумну сторінку колективізації радянських часів, та відкрити потенціал безлічі талановитих українців (детально про принципи креативної економіки можна дізнатися у книжках видатного вченого Річарда Флориди). Звісно, йдеться не про те, що Конституція має забезпечувати перехід до якоїсь певної економічної системи, але про те, що вона повинна бути досить гнучкою для будь-якої економічної системи. У цьому плані основний закон країни повинен підкорюватися вимогам внутрішнього ринку на тому рівні, щоб ніяка бюрократична хвороба не змогла зупинити природні процеси оновлення системи. Наразі таких пунктів Конституція України не має, а значить, є неповноцінною у контексті стрімких змін сучасного світу.
Б. Геронтократично-олігархічна виборча система
Зміни до Конституції мають враховувати те, що наразі на місцях та у Верховній Раді сформовані певні «клани», що діють виключно в інтересах тих, хто їх виділяє для цих кланів гроші для виборчих кампаній, та, звісно, у своїх власних інтересах. Таким чином, креативна та активна ланка суспільства, що має ім`я «молодь», не може адекватно боротися за владу. Можливо, це прозвучить занадто радикально, але, на мою думку, Конституція повинна встановлювати певні обмеження для тих, хто має намір балотуватися. Теорія циркуляції еліт не працює. В Україні не працюють основні політологічні закони. Що робити? Змінювати те, що маємо. Можливо, необхідно встановити певний грошовий бар`єр витрат на передвиборчу кампанію – не завжди кандидат, що дійсно гідний, має достатньо коштів для того, щоб з розмахом бразильського карнавалу прорекламувати себе. І ніякої федералізації не потрібно. Проблема геронтократії взагалі стоїть дуже гостро, адже пережитки системи, коли саме вік ідентифікував людину як професіонала та спеціаліста, досить розповсюджують цю єресь. Наразі рівень підготовки багатьох молодих людей, що отримали освіту в галузі державного управління, економіки чи політичних наук, значно вищий за рівень підготовки вже немолодих людей, котрі керують країною. Отже, треба щось змінювати.
В. Громадський контроль
В останні роки все частіше лунають заяви про те, що держава має працювати над створенням громадянського суспільства, і лунають вони нерідко з вуст можновладців. Це, звісно, нонсенс: держава має працювати над створенням системи, що буде її контролювати та боротися з нею? Справді?
Проте раціональне зерно в цьому є – потрібно перекроїти Конституцію так, щоб держава не перешкоджала створенню громадянського суспільства. І хоча, здавалося б, нагальний основний закон це гарантує, однак паразитичні механізми, пережитки СРСР та інше генетичне сміття цьому заважають. Таким чином, конституційний процес України має взяти курс на цілковиту прозорість, яка і є умовою створення громадянського суспільства. А поки що всі орієнтири на європейські моделі суспільства скінчуються лише на тому, що виникає форма, корпус, зовнішня частина, але ні в якому разі не ядро, що справді було б досить ефективним у своїй діяльності.
І наостанок повернемося до теми серверів. Найцікавіше, що інтернет-платформа може працювати досить адекватно навіть якщо третина або дві третини серверів не функціонують на повну. Однак запускати її потрібно на всіх трьох третинах – лише тоді можна побачити всю потужність потенціалу своєї країни, увесь квіт нації у своєму найкращому вигляді.
Інновації перемагають завжди.”