Професор Джон Айдсмоу. Універсальні принципи

Свідчення професора Джона Айдсмоу, Київ, Україна, 18-те Червня, 2015 року.

Пане Президент, Пане Головуючий, Високоповажні Делегати:

Велика честь випала мені сьогодні бути тут з вами. 45 років я викладав конституційне право у різноманітних правничих школах, служив військовим прокурором у Військово-Повітряних Силах США, а також як старший прокурор у Верховному Судді Штату Алабама. Сьогодні ж я працюю старшим радником у Фонді Морального Права. Проте, мета мого сьогоднішнього появлення перед вами не передбачала розмови про Конституцію Сполучених Штатів, проте, містила у собі намір поговорити про універсальні принципи права. Конституція Сполучених Штатів Америки представляє собою хороший приклад втілення цих принципів. Проте, – це не єдиний, а тим паче, – не обов’язково найкращий приклад для України.

Ці універсальні принципи складаються з двох частин: (1) шанобливого сприйняття Господа та Його Законів; та (2) невозвишеного сприйняття людини та її природи.

Що стосується першого принципу, то для того, щоб він набув чинності, закон людей має бути суміжним із, і більш того – базуватись на Божому Законі, що є Верховним з поміж усіх законів. Його можна відшукати у Законі Природи, та все ж, – він найбільш ідеально резюмований у Десяти Заповідях, що, приблизно, 3400 років тому, були дані Мойсею Господом Догом на горі Сінай. Сьогодні я б хотів обговорити шість під-принципів, які можна розгледіти у цих Десяти Заповідях:

  • Повага до життя. Повагу до життя можна легко віднайти у заповіді «Не вбий», а також у законах кожної країни, що захищає людське життя та забороняє вбивства. Все ж проблемою над якою варто задуматись кожному законодавству світу – коли саме починається і закінчується процес захисту людського життя?
  • Повага до майна. Принцип поваги до майна можна знайти у заповідях «Не вкради» та «Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого», а також у законах та конституціях практично кожної країни, що захищає майно громадян та забороняє різні види крадіжок.
  • Повага до Сім’ї. Сім’я є основною ланкою суспільства, тож вона визнається та захищається заповідями «Не чини перелюбу» та «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі». У статті 51 Конституції України написано, що «Шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка». На жаль, Конституція Сполучених Штатів на володіє таким положенням, і як результат визначення поняття шлюбу було предметом величезного переполоху в Америці.
  • Повага до Правди. Повага до Правди підтримується заповіддю «Не свідкуй неправдиво на ближнього свого» а також заповіддю «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно», які забороняють неправдиве свідчення під присягою, віроломство та богохульство. Правда й правосуддя мають йти нога в ногу, бо законодавство не може здійснювати судочинства, не знаючи правди: чи особа вчинила злочин, чи ні? Якщо так, – то чи існують пом’якшувальні чи обтяжуючі обставини, які варто взяти до уваги, встановлюючи покарання. Наявність законів, що карають за неправдиві свідчення під присягою, є однією із передумов ефективної законодавчої системи.
  • Повага до Бога. Повага до Бога заохочується заповіддю «Хай не буде тобі інших богів передо Мною». Перша Поправка до Конституції Сполучених Штатів забороняє встановлення єдиної релігії, проте саме Бог є Джерелом урядової влади та Тим, що наділив людину її правами. Декларація Незалежності Сполучених Штатів Америки пояснює Американську незалежність на підґрунті «законів природи та її Бога»; визнає, що всі люди були створеними рівноправними, і що кожного без винятку «Творець наділив невід’ємними правами» і що для того, щоб забезпечити ці права, уряди були встановлені поміж людей, і отримують свою законну владу тільки від згоди тих, ким керують». Уряд не надає права; уряд лише слідкує за дотриманням тих прав, що були надані Господом Богом. Якщо права походять від держави, тоді вона сміло може їх скасувати, що у такому випадку описує їх як ніякі не права, а всього лиш привілеї, що можна придбати. Права можуть вважатись невід’ємними тільки у тому випадку, якщо походять із Джерела, що є вищим за уряд, а це Джерело не може бути вищим ніж Бог.

Другий універсальний принцип права представляє собою невозвишене сприйняття людини та її природи. Людина створена по подобі Бога та наділена правом на виправдання; та через Адамів гріх непослуху, заплямована гріхом, як казав Гетте: «Людина користується оправданням і за його допомогою стає ще більшою твариною, аніж будь-яка тварина насправді нею є». Через гріховність людської натури, людина на може жити в анархії. Без закону та порядку люди вбивають, нападають, грабують та поневолюють одне одного й нікому свобода не є гарантованою. Відтак, постає необхідність в уряді задля того, щоб приборкати грішні діяння людські.

Проте, універсальність гріха означає те, що ті, хто керують урядом, володіють тією ж грішною природою, що й усі інші, то ж їм не можна довіряти абсолютну владу. Як казав лорд Актон: “Влада тягнеться до корупції, а абсолютна влада до абсолютної корупції». Проектуючи конституцію, що створює уряд, у якому грішні правлять грішними, в першу чергу необхідно надати уряду достатньо повноважень обмежувати людей, та й водночас достатньо повноважень людям, щоб обмежувати уряд, і вимагати від уряду само-стримування.

Тож, як нам скласти проект конституції, що обмежуватиме уряд? Дозвольте мені запропонувати декілька засобів:

  • Обмежені, делеговані повноваження. Ми делегуємо уряду певні перечисленні повноваження, та постановляємо, що всі повноваження, що не були надані уряду залишаються народу.
  • Розподіл повноважень. Повноваження, делеговані уряду, розділяємо вертикально між державними, обласними та місцевими рівнями влади, та горизонтально між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Таким чином, жоден рівень, жодна галузь, жодне агентство, та жодна особа не отримує забагато повноважень.
  • Система стримувань і противаг. Надаємо певним галузям та рівням влади повнваження перевіряти інші, навіть якщо мотивом перевірки буде збереження їхніх власних повноважень. Таким чином, уряд залишається обмеженим, а свобода збереженою.
  • Права особи, що віднесені до компетенції держави. В конституційній республіці, навіть більшість не володіє абсолютною владою. Більшість вибирає їхній уряд та визначає національну політику загалом, проте меншина має права, які, навіть більшість, має поважати.
  • Чітка побудова. Зміна епох часом вимагає зміни методів та способу дій, відтак конституція має сама запропонувати засоби внесення поправок до себе ж самої. Та нам варто залишатись на варті, щодо спокуси суддів до діючих поправок і до переписання конституції у їхній власній судовій інтерпретації.   Роль судової гілки влади полягає у тому, щоб інтерпретувати та застосовувати конституцію та закони до конкретних ситуацій. Їхньою роллю не має бути створення нових законів, чи нових конституцій шляхом заміни простої та зрозумілої мови конституції, як це і було задумано тими, хто склав та прийняв її того, на те, що було б зрозуміло та вигідно лише їм. Один і той самий суд, що може вводити у конституцію права та повноваження, що там не зазначені, зможе також і виключати з конституції ті права та повноваження, які там присутні. Коли така практика присутня, судді, із слуг народу, перетворюються у його господарів.

Сьогодні, я мав за честь та великий привілей мати нагоду поділитися з вами своїми думками. Плекаю щиру надію, що ви візьмете їх до уваги, коли розпочнете складання та реформування конституції України. В один з найкритичніших моментів вашої історії, ви отримали прекрасну можливість зробити це. Тож, хай Господь стане вашим провідником у виконанні цього благородного завдання.

 

Джон Айдсмоу, Полковник, Гвардія Штату Міссісіпі,

Старший Радник, Фонд Морального Права

Пастор, Асоціація Вільних Лютеранських Громад